Перекладацькі зусилля Василя Мартинюка

20.10.2023. Завершено роботу над другим числом Альманаху «Вимоги часу», який упорядковує поетка Ірина Кархут. У ньому вміщено добірку перекладів поетичних творів російськомовних поетів, зроблених Василем Мартинюком. Серед представлених поетів у добірці Віра Кушнір, Юрій Камінський, Яків Бузинний, Микола Шалатовський, Михайло Козубовський, Олександр Азовський, Костянтин Бальмонт та інші.

Василь Мартинюк активно перекладає українською російськомовні християнські пісні. А все тому, що з початком війни в українських євангельських церквах розпочалася справжня українізація. Вірні пробудилися від летаргічного сну космополітизму й стали відмовлятися від російської мови на богослужіннях. Зазвучала українська мова в піснях та віршах. Проповідники стали читати Біблію в українських перекладах. А оскільки переважна більшість пісень російськомовна (тільки збірник «Песнь возрождения» нараховує 2500 пісень), то постала нагальна потреба їх перекладати.

Тож до Василя Мартинюка стали звертатися диригенти церковних хорів та керівники вокальних гуртів із проханням перекласти улюблені пісні. Зрештою він уже переклав понад 80 пісень.

За перекладацьку справу на терені християнської пісні охоче взялися й інші члени Волинського осередку СХПУ, зокрема Володимир Сад та Дмитро Довбуш.

Пропонуємо один із перекладів Василя Мартинюка.

* * *
(За Вірою Кушнір)

Ось ще одна гора, ось ще одна долина,
Ще перевал крутий над прірвою постав...
І сльози будуть ще, і гіркота полинна,
А там?.. А там нам рай Спаситель обіцяв.

Ще шлях не пройдено, не все зробили руки,
Іще не доспівав останніх в пісні слів.
Іще звучать в душі закличні Божі звуки,
Ще кличе до Христа хор ніжних голосів.

Не пізно ще, іди на Божий клич любові,
Допоки є ще день, допоки є ще час.
Ще є життя, спіши довіритись Христові.
Допоки промінець надії не погас.

Де вчора, завтра де? Сьогодні з нами завше.
Сьогодні наше лиш, у нім життя жага.
Та ще надія є, що, сили всі зібравши,
Порвати зможеш ти обману ланцюга.

Життя мов пролетить! Ще тільки мить терпіння:
І шлях обірветься — шлях болю і тривог...
І вічність близько вже! Що вічність без спасіння?
Та ти іще живеш. Живих спасає Бог.

Ось ще одна гора, ось ще одна долина,
Ще перевал крутий над прірвою постав...
І сльози будуть ще, і гіркота полинна,
А там?.. А там нам рай Спаситель обіцяв.